Важливість транспортної іммобілізації при переломах кісток: правила, помилки та рекомендації

Переломи кісток – поширена побутова чи виробнича травма, але основна проблема полягає в тому, що постраждалі недооцінюють небезпеку цього стану. Незалежно від локалізації та складності стану, транспортування хворих з переломами для отримання медичної допомоги має здійснюватися з дотриманням правил іммобілізації. А при пошкодженні хребта – виключно спецтранспортом у супроводі медичної бригади.

Щоб безпечно та з мінімальними ризиками ускладнень перевезти хворого, необхідно виконати заходи транспортної іммобілізації. Це сукупність заходів, які забезпечують необхідну нерухомість пошкодженої ділянки тіла, прилеглих ділянок та тіла загалом. Вона застосовується при переломах та тріщинах кісток, суглобових вивихах, великих ушкодженнях м’яких тканин, сухожиль, нервових волокон та кровоносних судин.

Перед тим, як транспортувати хворого з переломом шийки стегна, ребер, кінцівок, іммобілізацію виконують для запобігання зсуву уламків. Це знижує ризик пошкодження судин, нервів, шкірних покривів та м’яких тканин гострими краями кісткових уламків. Професійне транспортування хворих на Київ з правильно виконаною іммобілізацією дозволяє уникнути додаткових пошкоджень головного та спинного мозку, внутрішніх органів. Крім того, іммобілізація спрямована на зменшення больових відчуттів, що є профілактикою больового шоку.

Транспортування хворих із переломами кісток

Правильна іммобілізація та раннє транспортування при переломі хребта, основи черепа, кісток тазу сприятливо впливає на клінічний перебіг, знижує ризик ускладнень та сприяє кращому відновленню функцій.

Травми тазових кісток

Ушкодження тазових кісток небезпечні усуненням гострих уламків та пошкодженням органів тазового дна. Щоб запобігти цьому, постраждалого іммобілізують, а транспортування з переломом тазу здійснюється в положенні лежачи на спині, на твердій поверхні. Основні рекомендації щодо фіксації потерпілого:

• таз стягують бинтом, а ногам надають положення “жаби” – під зігнуті та розведені в сторони колінні суглоби підкладають валик;
• між розведеними колінами також укладають валик, гомілковостопні та коліна пов’язують бинтом;
• товщина валиків підбирається індивідуально, ноги не повинні звисати, не повинно бути сильного згину підошви.

Транспортування потерпілого при переломі кісток тазу вимагає такого розташування, щоб доступ до нижньої частини живота та промежини залишався вільним.

Травми грудної клітки

При травмах ребер все рідше використовують пов’язки, що фіксують, які ускладнюють дихання. Транспортування хворих з переломом ребер (кіст грудного відділу) здійснюють у положенні напівсидячи, це також полегшує дихання. При закритих переломах іммобілізація кісток проводиться шляхом приклеювання лейкопластиру вздовж зламаних кісток, їх локалізують не по всіх грудних клітинах, а лише в окремих зонах.

Підйом хворих людей на поверх і розташування у транспорті теж проводитися в положенні напівсидячи. Для попередження сповзання в дорозі під спину та під сідниці поміщають валики (їх кріплять до нош).

Травми хребта

Забиті місця і переломи хребта становлять особливу небезпеку. За відсутності знань та навичок, недотримання правил як переносити та транспортувати людину з переломом хребта, виникають серйозні ризики ускладнень та довічної інвалідизації. Найбільш частими відкладеннями після переломів хребта є:

• порушення чутливості різних ділянок;
• уповільнення чи повна відсутність моторики рук;
• обмеження рухливості кінцівок, шиї;
• порушення дихальної, ковтальної, мовної функції;
• спотворення відчуттів;
• м’язові спазми, паралічі;
• порушення циркуляції крові.

Основні правила, як переносять та транспортують людину з травмами та переломами хребта:

1. Перекладання та підйом пацієнта повинні виконуватися одним прийомом.
2. Для переміщення пацієнта повинна залучатись бригада з 3-5 осіб, щоб уникнути нерівномірного розподілу навантаження.
3. Необхідно використовувати жорсткі ноші, носилкові матраци та спинальні щити.
4. Застосування фіксаторів для голови, тіла та кінцівок є обов’язковим.
5. Слід проводити знеболювальну терапію для мінімізації болючих відчуттів.

При переломі хребта транспортування можливе лише на жорсткій конструкції та забезпечуючи максимальну нерухомість. У таких клінічних випадках рекомендується скористатися послугами приватних медичних перевізників, транспорт яких максимально адаптований для таких перевезень. Бригада медичного таксі здійснює підйом хворих людей на поверх та безпечне перекладання, виконують передтранспортувальну підготовку потерпілого.

Помилки та ускладнення транспортної іммобілізації

Непрофесійне транспортування з переломом тазу, хребта, ребер або кінцівок пов’язане з помилками заходів щодо іммобілізації:

• використання нош і матраців неправильної жорсткості;
• вправлення фрагментів при відкритих переломах;
• відсутність м’яких прокладок під шиною у сфері кісткових виступів;
• накладання неовідмодельованих шин;
• надмірне стискання м’яких тканин.

Щоб унеможливити подібні помилки, забезпечити правильну іммобілізацію та мінімізувати ризики ускладнень, рекомендується скористатися послугами приватних медичних таксі — перевезення лежачих хворих такими службами здійснюється з дотриманням усіх правил